Анекдоти

Верхова їзда для всіх! Для швидких їздців у нас є швидкі коні.

Для повільних - повільні, а для тих, хто ніколи не їздив на конях - коні, на яких ніколи не їздили.

Коли казку на ніч розповідає тато, то в нього фея зла. Бо підіслала замарашку Попелюшку, щоб обманом і хитрістю викрасти веселе, безтурботне парубоцькe життя принца.

Два богомоли сидять у барі:

- Давай ще по одній?

- А давай! Все одно дружина вдома голову відірве!

Коридором ВНЗ іде професор. Назустріч студент:

- Здрастуйте, професоре. Можна Вас запитати?

- Звісно, запитуйте.

- Скажіть, професоре, Ви коли спати лягаєте, бороду на ковдру чи під ковдру кладете?

Після деякої паузи:

- Так, знаєте, якось не замислювався.

- Ну, вибачте, будь ласка.

Розійшлися.

Через тиждень зелений професор із колами під очима зустрічає в коридорі того самого студента і хапає за грудки:

- Ну ти й сволота! Тиждень уже спати не можу - і так незручно, і так незручно!

- Що там за шум на вулиці, Беррімор?

- Це гей-парад, сер.

- І чого ж вони вимагають, Беррімор?

- Одностатевого кохання, сер.

- Їм хіба хтось забороняє?

- Ні, сер.

- То чому ж все-таки вони галасують?

- Під*раси, сер.

Приходять до професора два студенти іспит складати. Із комбінаторики. У ті ще часи. Додому прийшли до професора. Ну, складали, складали, за картами засиділися, за кістками гральними, стемніло. А в той час і студенти, і професори були бідні, додому їх не відправиш, довелося спати укладати в професорській трикімнатній квартирі. В одній кімнаті - два студенти, в іншій - професор із дружиною, у третій - професорська донька. професорська дочка. Усі чин по чину, сплять.

Прокидається студент, думає, а чи хрін я з цим придурком лежу, піду-но професорську доньку відвідаю. Глядь в одну кімнату - дві голови з-під ковдри стирчать, ну то професор із дружиною, глядь в іншу - одна голова. Донька! Юрк до неї під ковдру, сплять.

Не спиться й професору. Встає серед ночі, дай, думає, до доньки переляжу, хіба мало що від цих бовдурів чекати. Шнир в одну кімнату, дві голови, - ага, студенти, шнир в іншу - одна, донька, не інакше. Стрибок - спить.

Ну, тут і другий студент прокинувся, і, як ви вже здогадалися, вирушив по стопах друга, на пошуки професорської доньки. Ранок. Прокидається професор. Один. У кімнаті студентів. Хм... Заглядає в одну кімнату - там студент із донькою, в іншу - студент з дружиною. Чухає ріпу:

- Скільки років викладаю комбінаторику, але таких бл*дських перестановок ще не бачив!!!

Якщо поставити на ваги десять мурах і одного слона, то можна сказати, що середня вага однієї особини буде близько 500 кг.

- Неважливо виглядаєте, Ватсоне.

- Здається, я отруївся грибами, Холмс...

- Що за гриби, дорогий друже?

- Зовсім нещодавно я побачив із вікна, як вони на вулиці ростуть, причому ростуть із неймовірним гуркотом!

Новопризначений командир військової частини інспектував свої нові володіння. На плацу він побачив солдата, який стояв у варті біля лавки.

- Що ви робите, солдате? - запитав полковник.

- Стою на посту, охороняю лавку - відповів солдат.

- Але навіщо?

- Я не знаю, ще ваш попередник запровадив цей пост і ми завжди охороняємо цю лавку, напевно, це традиція.

Розуміючи, що ситуація стає незрозумілою, полковник вирішив зателефонувати своєму попереднику, тим паче, що вони були добре знайомі.

- Привіт, Джиме, що там за пост біля лавки на плацу?

- Якщо бути чесним, Майку, я й сам не знаю, що це за пост. Ще мій попередник, полковник Сміт видав цей указ, а я просто продовжив цю традицію.

Бажаючи все-таки розібратися із ситуацією, Майк вирішив продовжити розслідування і подзвонив далі по ланцюжку. Весь ланцюжок, як виявилося, містив 6 осіб, і Майк, зрештою, додзвонився до останнього, генерала Джонса, якому було вже під 90 років.

- Сер, це полковник Майк Томас і мене нещодавно призначили командиром військової частини в містечку Білоксі, там є пост, який ви встановили майже 50 років тому, охороняти лавку, не підкажете з якою метою?

- Я не зрозумів - відповів генерал - Так а що, фарба на лавці досі не висохла?

Чоловік із дружиною вдома займаються сексом. Вранці їхній сусід, старий дядько Саша, каже:

- Слухай, Миколо! Ви вночі, коли сексом займаєтеся, ваші крики і стогони по всьому під'їзду чути, робіть це якось тихіше!

- А як тихіше?

- Рот дружині скотчем заліпи, чи що...

Ніч, чоловік скотчем заклеює рот дружині, і вони займаються сексом.

Після першого оргазму чоловік кричить:

- Дядьку Сашо, так добре?

- Так!

Після другого оргазму:

- І так добре?

- Так!

І так кілька разів.

Нарешті старий нервово кричить:

- Коля, прибери ти цей скотч із рота дружини!

- Чому?

- Тому що весь будинок думає, що це ти мене ї*eш!

Зустрічаються два олігархи:

- Слухай, я такого слона купив. Просто пиздець.

- Слона? На хріна?

- Та ти послухай. Він траву косить у мене навколо будинку. Щоранку. Дітей до школи відвозить. Привозить назад потім. Уроки з ними робить, прикинь? Ну сніданок, само собою, готує. Вночі будинок охороняє.

- Та не може бути.

- Та кажу тобі. Такий ось слон.

пауза

- Слухай, продай?

- Та ти що. Такого слона?

- Ну.

- Нуууууу. Ну не знаю. Ну 6 лимонів.

- Ти о..їв. 4

- Ти о..їв, 5.

- Гаразд, п'ять.

Домовилися. Минає тиждень.

- Чуєш, чогось я не зрозумію зі слоном.

- А що з ним не те?

- Та він дивний якийсь. Усю галявину стоптав, вночі кричить, будиночок для гостей роз'їбав, а сьогодні почав великий будинок хуярити.

пауза

- Ти це... Ти даремно слона лаєш.

- Чому?

- Не продаси.

Листоноша приносить рекомендований лист і дзвонить у двері.Двері відчиняє хлопчик років восьми, який пахне здоровенною такою гаванською сигарою. Листоноша здивовано видавлює із себе:

- Ееее...батьки вдома?

Хлопчик недбало струшує попіл із сигари на килим, підморгує і відповідає:

- Сам-то як думаєш?

Сатана з'явився до бездарного письменника і каже йому таке:

- Ти бездарний письменник і вже ніколи не напишеш нічого хорошого, але я можу допомогти тобі! Ти будеш писати по 5 романів на рік протягом 5 років і кожен із них буде бестселером і буде надрукований мільйонним тиражем. Але за це загинуть всі твої родичі. Не поспішай відповідати, подумай... Завтра я прийду по відповіддю.

Із цими словами він зник.

Письменник залишився і почав думати...

- Так!Значить я писатиму по 5 бестселерів на рік протягом 5 років і кожен із них вийде мільйонним тиражем. Але загинуть усі мої родичі. - Ще раз... Отже, за 5 років я напишу 25 романів і кожен із них стане бестселером і розійдеться мільйонним тиражем. Але загинуть усі мої родичі. Чорт! На чому ж він хоче мене підловити????

Якщо гроші міряти купками, то в мене ямка.

Чоловік приходить у костел на сповідь і каже священикові:

- Пане ксьондзе, я згрішив.

- У чому полягає гріх, сину мій?

- Я обдурив єврея...

Ксьондз після короткого роздуму:

- Це не гріх, сину мій. Це диво!